Цукровий буряк — це рослина, яка містить багато цінних, необхідних для нашого організму поживних речовин, таких як білок, фолієва кислота, цукри, численні вітаміни та мінерали. Це рослина з підтвердженими різноманітними лікувальними властивостями. Буряк сприяє, зокрема, зниженню рівня холестерину в крові, запобігає атеросклерозу і має широке застосування в профілактиці багатьох захворювань. Нині в сільськогосподарській практиці цукрові буряки вирощуються майже на 100% для промислових цілей – виробництва цукру. Вирощування цукрових буряків вимагає систематичного забезпечення необхідними поживними речовинами – відповідно збалансованого удобрення.
Цукровий буряк та кормовий буряк — це рослини з великими поживними вимогами. З поля площею 1 га разом із врожаєм цих рослин вивозиться близько 200-240 кг азоту, 60-90 кг фосфору, 260-400 кг калію, 160 кг кальцію, 100 кг натрію, 90 кг магнію і близько 400 г бору. Природна родючість ґрунтів є занадто низькою порівняно з вимогами буряків. Органічні добрива також не повністю покривають таку велику потребу в необхідних мінеральних речовинах. Тому при вирощуванні буряків необхідно застосовувати мінеральні добрива. Склад цих добрив повинен бути ретельно підібраний до конкретних ґрунтових умов і реальних поживних потреб таких вимогливих рослин.
Азот (N)
Буряки поглинають азот у кількостях, пропорційних вмісту цього елемента в ґрунті. При великій насиченості поглинання є надмірним порівняно з реальними потребами рослини. Її дозрівання тоді затримується, а втрати при диханні коренів у купах зростають. Крім того, вміст цукру в коренях знижується, натомість збільшується кількість шкідливого азоту та золи, так званих т.зв. патока, що ускладнює технологічний процес. Використання надмірних кількостей азоту, не збалансованих відповідною кількістю фосфорних добрив, спричиняє помітне зменшення врожаю коренів і погіршення їх якості. Недостатній вміст азоту в ґрунті, навпаки, негативно позначається на зростанні листя – воно дрібне і бліде. Таке листя не здатне утворити достатню кількість асимілятів.
Фосфор (P)
Навіть дуже великі дози фосфорних добрив, що перевищують фізіологічні потреби буряка, позитивно впливають на якість коренів. Вони містять більше цукру та значно менше шкідливих азотистих сполук, що ускладнюють технологічні процеси. У таких умовах також покращується стійкість буряків до гниття в копицях. Нестача, а тим більше відсутність фосфору, знижує врожай свіжої та сухої маси листя і коренів буряка, а також погіршує його технологічну та біологічну якість. Рослини, що відчувають дефіцит фосфору, мають характерне «жорстке» і темно-зелене, матове листя. Часто на верхівках і краях листя з’являється іржаво-коричневе забарвлення.
Калій (K)
Цукровий буряк може поглинати з ґрунту великі кількості калію, але це не погіршує значно технологічну якість коренів, а навпаки – навіть покращує її. Крім того, рослини, рясно забезпечені калієм, є більш стійкими до посухи та хвороб і накопичують у коренях більше цукру. Рослини, що відчувають дефіцит калію, мають в’яле, зморшкувате листя. Старі, зовнішні листя світліші за молоді, а на їх поверхні з’являються численні некротичні плями. Краї та верхівки цих листків засихають.
Бор (B)
Цукрові буряки, кормові буряки та інші коренеплоди мають велику потребу в борі, тоді як більшість ґрунтів у Польщі нині виявляють значний дефіцит цього елемента. Для удобрення буряків слід застосовувати мінеральні добрива, що містять цей елемент. Нестача мікроелемента викликає кучерявість листя буряка. У період повного розвитку молодші, центральні листя жовтіють, а потім буріють і відмирають (так звана серцевинна гниль листя). Ознаки дефіциту бору видно в коренях у вигляді відмирання та коркування запасної тканини (так звана суха гниль кореня).
Магній (Mg)
Ґрунти сільськогосподарського призначення також демонструють значний дефіцит засвоюваного магнію, тоді як цукровий буряк особливо чутливий до нестачі цього елемента в ґрунті. Ознаки нестачі магнію спостерігаються на найстаріших, зовнішніх листях буряка у вигляді світло-зелених, а потім жовтуватих або помаранчевих плям між жилками (так звана мармуровість листя). Це листя сильно зморшкувате, в’яле, засихає і швидко опадає. Ці ознаки супроводжуються зниженням врожаю не лише листя, а й коренів.
Сірка (S)
Для правильного росту буряка також необхідна сірка, дефіцит якої все частіше зустрічається на ґрунтах, не збагачених органічними добривами. Про дефіцит цього елемента свідчить світле забарвлення країв наймолодших, центральних листків буряка. Вони бліді, прямостоячі та жорсткі. На них видно темнішу сітку жилкування. Дефіцит сірки особливо впливає на погіршення біологічної та технологічної якості буряка.
Крім описаних вище елементів, у живленні буряків необхідні також: мідь (Cu), цинк (Zn), марганець (Mn) і натрій (Na), які покращують поживну цінність цукрових буряків, одночасно підвищуючи вміст цукру в коренях. Багатокомпонентні добрива, що містять відповідні та обґрунтовані біологічно кількості поживних речовин, є умовою для багатого врожаю цукрового буряка та їхньої хорошої якості.
