Удобрення картоплі

Картопля — це надзвичайно популярна рослина, яка є невід’ємною частиною раціону багатьох з нас. Це рослина, багата на численні вітаміни та мінерали (в першу чергу є цінним джерелом калію). Вона також забезпечує харчовими волокнами та крохмалем. Картопля має відносно високі ґрунтові та поживні вимоги, тому для отримання високих урожаїв слід застосовувати відповідне удобрення.

Рекомендована доза азоту на один гектар при очікуваному врожаї 30 тонн бульб становить близько 100–120 кг N. Використовуючи гній в оптимальній дозі, дозу азоту (при такому очікуваному врожаї) можна зменшити на 25–45%. При удобренні картоплі можна застосовувати різні форми азоту, такі як амонійна, нітратна або амідна. Під ранні сорти столової картоплі азот можна вносити одноразово перед посадкою. У вирощуванні пізніх сортів столової картоплі та у вирощуванні промислової картоплі рекомендується застосовувати азот у два терміни: близько 2/3 загальної дози – безпосередньо перед посадкою, а решту після сходів – перед цвітінням. Надто пізнє внесення азоту може негативно вплинути на якість бульб. Під час визначення дози азоту слід також враховувати азот, внесений перед посадкою разом із багатокомпонентними добривами.

Раціональне використання мінеральних добрив та гною при вирощуванні картоплі не лише підвищує родючість ґрунту, а й сприяє підвищенню її виробничого потенціалу. Щоб забезпечити рослини оптимальною кількістю всіх необхідних мінеральних елементів, слід використовувати багатокомпонентні мінеральні добрива, які містять фосфор, калій, кальцій, магній, сірку та мікроелементи.

Нераціональне, тобто недостатнє або надмірне удобрення кожним із вищезгаданих елементів негативно впливає не лише на врожай картоплі, але й на його споживчі характеристики: вміст крохмалю, кількість і якість білка, кількість вітамінів, особливо вітаміну С, смак, потемніння м’якоті та втрати під час зберігання.

Використання виключно гною або інших органічних добрив для вирощування картоплі є недостатнім, оскільки вони містять занадто мало фосфору для задоволення потреб рослини. Крім того, картопля має дуже низьку здатність використовувати фосфор зі сполук, що важко розчиняються. Про недостатнє забезпечення картоплі фосфором свідчить повільне зростання рослин та темно-зелене, синювате забарвлення листя. Крім того, вони злегка закручуються вгору, буріють і відмирають. Картопля, правильно забезпечена фосфором, добре кущиться, сильно цвіте, дає рясний урожай бульб з сприятливими поживними, смаковими та технологічними характеристиками, а завдяки добре розвиненій шкірці добре зберігається взимку.

Картопля є калієлюбною рослиною через особливу роль калію в синтезі крохмалю і білка. Рослини, оптимально забезпечені калієм, добре ростуть, пишні, добре облиствені, стійкі до посухи та хвороб. Вони дають великий урожай бульб хорошої якості для споживання та промислової переробки. Ознаки нестачі калію у картоплі проявляються у вигляді в’ялого вигляду рослин, причому вони дрібні і кущисті. Старі листки мають неприродне сіро-зелене забарвлення, засихають на верхівках і краях, скручуються і опадають. Внаслідок нестачі калію пошкоджені бульби темніють, також спостерігається потемніння картоплі під час варіння. Надмірне калійне удобрення, не збалансоване відповідною кількістю фосфору (що може бути у випадку удобрення виключно органічними добривами), погіршує технічну якість урожаю та смак бульб. Це також сприяє втратам під час зберігання.

Картопля добре реагує на присутність сірки в ґрунті. Вона позитивно впливає на кількість білка, особливо на його поживну цінність, а також гарантує гарний смак споживчої картоплі. Нестача сірки у картоплі найчастіше буває прихованою, особливо в умовах надмірного азотного та калійного удобрення.

Більшість польських орних ґрунтів містять занадто мало магнію для задоволення потреб картоплі. Дефіцит легкозасвоюваних форм цього елемента для рослин посилюється використанням надмірних доз калійних добрив. В таких умовах спостерігається затримка росту і в’ялий вигляд рослин. Тканина між жилками старого листя жовтіє, потім буріє, відмирає і кришиться. Краї листя деякий час залишаються зеленими. Урожай бульб менший, а їхня біологічна цінність гірша, ніж за умов оптимального забезпечення магнієм.

Картопля, як і всі рослини, потребує присутності кальцію в ґрунті для свого росту і розвитку. На кислих ґрунтах, бідних на цей елемент, спостерігається відмирання верхівок пагонів або закручування верхніх листків на стеблах, а також відмирання столонів. Стебла ламаються і відмирають до цвітіння.

На біологічну, технологічну цінність та смак картоплі надзвичайно позитивно впливають також мікроелементи: бор, цинк, марганець, мідь і залізо, які присутні в добривах, що виробляються компанією Fosfan.